Як показують дослідження у різних країнах світу, велика кількість шкідливих карантинних організмів поширюється з дерев’яним пакувальним матеріалом (пакувальні блоки, коробки, пакувальні ящики, кріпильна деревина, піддони, кабельні барабани, котушки/бобіни). Так з дерев’яною тарою в останні десятиліття були занесені на території ряду країн такі регульовані шкідливі організми: соснова стовбурова нематода Bursaphelenchus xylophilus завезена з пакувальними матеріалами в Португалію, азіатський вусач Anoplophora glabripennis поширений у Азії, КНДР, Тайвані, Південній Кореї, Північній Америці, Канаді та країнах Європи: Австрія, Німеччина, Франція та Польща (вогнища шкідника були виявлені і в подальшому ліквідовані), китайський вусач Anoplophora chinensis Forst почав поширюватися в Європі, ясенева смарагдова вузькотіла златка Agrilus viridis ¬завезена з країн Південно-Східної Азії і поширилася в США і Канаді, де у 2002 році зареєстровані спалахи її масового розмноження та загибель дерев ясена. Майже в той самий час ясенева смарагдова вузькотіла златка потрапила в зелені насадження Москви, а перші офіційні повідомлення про це з’явилися у 2003 р. В 2019 році шкідник розповсюдився у інші області Росії і вперше був виявлений в Україні на території Луганської області. Для недопущення розповсюдження небезпечних шкідливих організмів з дерев’яною тарою запроваджений Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів № 15, який регулює питання дерев’яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі. Незважаючи на застосування більшістю країн світу даного стандарту, НОКЗР ряду країн при перевірці періодично виявляють в пакувальній деревині живі карантинні організми. Найбільшою загрозою через високу ймовірність занесення з дерев’яною тарою є соснова стовбурова нематода Bursaphelenchus xylophilus. Ця нематода, яка є найнебезпечнішим патогеном, у сприятливих кліматичних умовах здатна викликати масове в’янення хвойних насаджень. Соснова стовбурова нематода, абориген лісів Північної Америки, не є небезпечним патогеном для місцевих хвойних порід, стійких до неї. На початку XX століття цей вид був завезений до Японії, де став причиною масової загибелі сосен. Згодом нематода В. xylopilus була виявлена на Тайвані, широко поширилася в Південно-Східній частині Китаю і в Південній Кореї. У 1999 р вона була виявлена в Португалії, а в 2008 році за допомогою комах-переносників досягла Іспанії. Перенесення нематод з дерева на дерево здійснюється усачами роду Monochamus. Третя стадія дисперсійної личинки соснової стовбурової нематоди, що утворюється в деревині в осінній період, здатна витримувати низькі і високі температури і виживати вкрай несприятливих умовах. Саме проти цього організму спрямований такий технічний параметр стандарту МСФЗ № 15, як обов’язкова термічна обробка деревини протягом не менше 30 хв. при температурі 56°С в центральній частині деревини, але найбільшу небезпеку, як об’єкт можливого зараження являють собою палети, які періодично ремонтуються і використовуються багаторазово. В Україні візуальна перевірка дерев’яного пакувального матеріалу при імпорті продукції передбачена наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 р. № 731 «Про затвердження фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев’яного пакувального матеріалу». У разі відсутності маркування на дерев’яному пакувальному матеріалі, виявлення у маркованому дерев’яному пакувальному матеріалі шкідливих організмів у живому стані або личинкових отворів діаметром більше 3 мм, утворених регульованими шкідливими організмами (зокрема вусачами роду Monochamus), він підлягає огляду, фітосанітарній експертизі, проведенню маркування або повторного маркування, а у випадках неможливості проведення зазначених заходів – знищенню під контролем фітосанітарного інспектора або поверненню в установленому законодавством порядку. Підготувала : Державний фітосанітарний інспектор – головний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Віра Дацюк.

Теги: